Протягом трьох років Ісус Христос ніс до людських сердець Слово Боже, творив чудеса. Він був знаним у народі як Учитель, Пророк. Його розуміли й не розуміли, Йому вірили й не вірили. Ісус Христос здійснив багато чудес за час Свого життя, та жодне з них не було таке велике, як воскресіння Лазаря, що стало для багатьох дуже переконливим доказом Христового божества. Ця подія становить кульмінацію Христового об'явлення за допомогою чудес.
Лазар помер і був уже в гробі чотири дні. По дорозі до його гробниці Ісус зустрів сестру покійного Марію та юдеїв, які прийшли оплакувати померлого, і собі заплакав. Коли підійшли до печери, у якій був похований Лазар, Ісус промовив: «Відваліть цього каменя!» Інша сестра Лазаря Марта говорить до Нього: «Уже, Господи, чути, бо чотири дні він у гробі». Коли відвалили камінь, Ісус почав молитися, а потім сказав гучним голосом: «Лазарю, вийди сюди!» Після цих слів з печери вийшов воскреслий Лазар, «по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя в нього було перев'язане хусткою». Ісус наказав розв'язати його.
Це чудо є символом славного Христового воскресіння і прообразом воскресіння всіх людей. Як Христос воскресив Лазаря на четвертий день після його смерті, так і кожного з нас воскрешає з полону гріха. Часто ми буваємо обвитими ненавистю, захланністю, страхом, гордістю і лежимо в гробі своїх гріхів. А гріб наш запечатаний важким каменем чорної розпуки. Ісус нас любить, Він знає, що з нами сталося, і дуже хоче, щоб ми жили. Він кличе нас, і цей клич любові проникає в темряву гробу і пробуджує нас до нового життя. І ми наповнюємось невимовною радістю, спокоєм, новою енергією, що примушує нас іти в напрямі голосу Христа. Зуміймо почути цей голос, пізнати Ісусову любов, прийняти її і ніколи вже не втрачати. Хай завжди сум нашого упадку змінюється радістю воскресіння з гріхів.
870
